БАРАНЮК ВАСИЛЬ НИКИФОРОВИЧ
Народився 28 лютого 1915 р. в с.Лука-Мелешківська Вінницького
району Вінницької області в селянській сім’ї. Українець. По завершенні
навчання в неповній середній школі працював бригадиром-механіком
МТС.З 1936р. у Червоні Армії. В 1939 р. закінчив Харківське бронетанкове
училище. У тому ж році брав участь у бойових діях на радянсько-фінляндському
фронті .В 1940р. вступив у ряди КПРС.
Учасник Великої Вітчизняної війни, яку пройшов з першого до останнього
дня.
Під кінець війни, будучи полковником, командував 108-ю танковою
бригадою 9-го танкового корпусу 3-ї ударної армії(1-й Білоруський фронт),
яка підчас історичного Берлінської операції наступав на столицю рейху.
Особливо відзначилась в кінці квітня 1945р. в боях за передмістя Берліна – Мальхов,
А також під час вуличних боїв у самому Берліні.
За вміле керівництво ввіреним військовим підрозділом, особисто хоробрість 31 травня 1945р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Після війни продовжував військову службу. В 1950р. закінчив курси вдосконалення офіцерського складу, в 1955р. – Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу. Генерал – майор. Звільнився в запас 1975р. Поселився в Москві.
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова 2 ступеня, двома орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, орденом Червоної зірки, "За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР” 3 ступеня, медалями, а також іноземними орденами та медалями.
